Фітопрофілактика

     Фітопрофілактика - це вживання

     фітозборів, вітамінів, мінералів,

     вітамінізації 3-ї страви вітаміном "С",

     кисневих коктейлів, фіточаю тощо.

   Фітобар, киснева пінка (синглетно-киснева терапія)

   

У затишному фітобарі дітям запропонують різні збори з трав і кисневі коктейлі, фіточаї згідно з річним планом оздоровлення.
   Унікальність кисневого коктейлю полягає в спільній дії кисню та фіто-комплексу на всі життєво важливі органи і системи організму.     

Кисень широко використовується в медицині.

 

Види та склад кисневих коктейлів, механізм дії

СПЕЛЕОКІМНАТА ТА КИСНЕВІ ПІНКИ З ШИПШИНОЮ ТА ХОЛОСАСОМ

Цілющі властивості шипшини Плоди шипшини - це препарат аскорбінової кислоти (вітамін С) і комплексні препарати, що її містять. Фармакологічні властивості Плоди Шипшини (їх лікарські форми) належать до групи вітамінних препаратів, які беруть участь у регулюванні життєво важливих процесів в організмі людини. Препарати із плодів шипшини виявляють протицинготну, антисклеротичну і протизапальну дію, активізують ферментні системи і окисно-відновні процеси в організмі, позитивно впливають на вуглеводний обмін і посилюють регенерацію тканин, підвищують опірність організму до несприятливих факторів навколишнього середовища, підвищують секрецію жовчі, збільшують діурез. Показання Плоди Шипшини у лікарських формах приймають з метою профілактики цинги та гіповітамінозів С і Р , при геморагічних діатезах, різних кровотечах, включаючи спричинені променевою хворобою, при хворобах печінки (хронічний гепатит, холецистит, холангит), при нефропатії вагітних, (нефрити і хворобах нирок і сечового міхура) ранах, які мляво гояться, переломах кісток, (дистрофіях, при посиленні фізичних навантажень, розумовому напруженні), у періоди вагітності та лактації, позитивний вплив вітаміну С при атеросклерозі. Як загальнозміцнюючий засіб (при гострих і хронічних інфекціях, дистрофії, фізичних навантаженнях тощо). ПОЛОСКАННЯ ВІДВАРОМ РОМАШКИ Цілющі властивості ромашки Ромашки квіти - Це протизапальний та спазмолітичний засіб рослинного походження. Фармакологічні властивості    Препарати з квіток ромашки виявляють комплексну дію, зумовлену властивостями біологічно-активних речовин, що містяться у рослині, зокрема спазмолітичну, протизапальну, антисептичну, потогінну, жовчогінну та седативну. Крім того, вони помірно підвищують секрецію травних залоз, прискорюють процеси регенерації тканин, послаблюють алергічні реакції. Показання Настій ромашки корисний при ангінах для полоскання рота і горла. Призначають при спазмах кишечнику, проносах та метеоризмі, а також як антисептичний в'яжучий засіб для полоскань, примочок, ванн. ГРУДНИЙ ЗБІР №1 Збір грудний – рослинний, комбінований препарат для приготування настою. Надає відхаркувальну, протизапальну, бронхолітичну, тонізуючу дію. Застосування Застосовується як відхаркувальний засіб при інфекційно-запальних захворюваннях дихальних шляхів, що супроводжуються кашлем (трахеїт, бронхіт, трахеобронхіт, пневмонія, ГРВІ). Склад випуску Збір містить суміш подрібненої лікарської рослинної сировини: коренів алтея, листя мати-й-мачухи, трави материнки. Дія на організм Завдяки зменшенню в'язкості мокроти і розрідження її більш рідким секретом бронхіальних залоз, а також за рахунок активації війок миготливого епітелію і розслаблення гладкої мускулатури бронхів відбувається більш повноцінна і швидка евакуація мокротиння під час кашлю. Крім цього, рослинні компоненти грудних зборів зменшують запальний процес у слизовій оболонці бронхіального дерева. В результаті перерахованих вище ефектів вологий кашель значно зменшується, тому що мокрота не застоюється в просвіті бронха і тим самим не викликає кашльовий рефлекс. Протипоказання індивідуальна непереносимість (в т.ч. гіперчутливість в анамнезі) компонентів збору. ШАВЛІЯ ЛІКАРСЬКА Шавлія – багаторічна пряно-ароматична і лікарська рослина, в перекладі з латинської означає «спасіння». Вважали що шавлія магічна рослина, з допомогою котрої можна було приворожити коханого. Одночасно з давніх пір були помічені смакові якості шавлії. Із усіх видів цієї рослини найбільш цінною є шавлія мускатна. Культивують шавлiю як декоративну, ефiроолiйну i лікарську рослину.    Листя шавлiї лікарської мiстить ефiрну олiю, дубильнi i мiнеральнi (мікро- та макроелементи) речовини, органiчнi кислоти, фітонциди, смолисті речовини (які ефективні в боротьбі з туберкульозними мікробактеріями), флавоноїди, кумарини. Вплив на організм Галеновi препарати шавлії лікарської (настiй, настоянка) мають в'яжучi, кровоспинну, гiпоглiкемiчнi, протизапальнi, дезинфiкуючi, вiдхаркувальнi, естрогеннi властивостi. Настій з листя шавлії надає незначний спазмолітичний ефект, підвищуючи при цьому секреторну роботу шлунково-кишкового тракту. Ефірні олії шавлії здавна використовуються в лікувальних цілях. Вона володіє тонізуючою і розслаблюючою властивістю. Коріння цієї рослини застосовують як засіб з протизапальною і болезаспокійливою дією. Застосування Застосовують препарати шавлії при дiабетi, бронхiтах, гiнгiвiтах, ангiнi, стоматиті, гепатитi, проносах, кровотечах, порушеннях функції яєчникiв, неврозах. Служить для примочок, полоскання при ангiнi, при лікуванні тонзилітів, стоматитах, гiнгiвiтах, для обмивання гнійних ран, трофічних виразок, шкіри ураженої екземою, .афтозним ураженні ротової порожнини, гострих захворюваннях респіраторного характеру та лікуванні пульпітом. Надземну частину рослини, зібрану в період цвітіння, застосовують при поліартриті, остеомієліті, деформуючому артрозі, трофічних язвах. ЇЇ ж використовують для медичних ванн. Так само ванни з ефірною олією шавлії приймають у разі хронічних порушеннях обмінно-дистрофічних і гострих суглобових захворюваннях, а так само при ревматизмі та радикуліті.    Ця рослина сприятливо впливає на усунення запальних процесів у жовчному та сечовому міхурі, при коліті і гастриті. Ефірне масло шавлії здавна використовуються в медицині. Вони надають розслаблюючий і тонізуючий ефект. Препарати на основі шавлії п'ють для поліпшення пам'яті, його рекомендують пити перед важливим заходом. Чай з додаванням шавлії радять пити у разі спазмів у шлунку, запальних процесів у його слизовій оболонці. Побічна дія та протипоказання Не рекомендується застосовувати шавлію при сильному і постійному кашлі, він значно посилить його напади. Протипоказаний цей природний препарат при гострих запаленнях нирок, пієлонефритах, гломерулонефриті. В якості цілющого препарату слід неодмінно уникати застосування шавлії жінкам, які мають проблеми з тривалою затримкою менструального циклу. Досить важко переносять шавлія люди, які страждають від гіпотонії.    Особливо слід звернути серйозну увагу на шавлію вагітним жінкам — утримайтесь від вживання трави на початкових термінах виношування дитини. М`ЯТА ПЕРЦЕВА М`ята перцева Активні речовини - Листки містять до 3 % ефірної олії, в якій особливо відчутний ментол, а також є флавоноїди, ізовалеріанової і оцтової кислоти, бетаїн, гесперидин, каротин, мідь, марганець, дубильні речовини, мікроелементи тощо. Фармакологічні властивості М'яту перцеву застосовують як протиспазматичний, антисептичний і подразнюючий засіб. При місцевому застосуванні діє як болезаспокійливий засіб (знижує больову чутливість), викликає рефлекторне підси­лення перистальтики кишок. М'ята зменшує гниття і бродіння в кишках, пригнічує активність ферментів і жит­тєдіяльність бактерій, підсилює секрецію залоз травного каналу, підвищує апетит, діє «вітрогінно», в'яжуче, потогінно, протиблювотно, жовчогінно та заспокійливо.    В медицині використовують для полоскання ротової порожнини при поганому запаху, для ванн, обливань, компресів при сверблячці, нейродерміті та екземах. Свіже листя прикладають до лоба при головних болях, соком змащують шкіру, вражену неускладненими мікозами. При споживанні всередину збуджується апетит, пригнічуються процеси гниття й бродіння в травному каналі, посилюється виділення жовчі тощо. Показання до призначення: нервове збудження, іпохонд­рія, істерія, безсонні, сильний головний біль, мігрень (прикласти сві­же листя або розтерти олію на скронях), занепад сил, спастичний коліт, метеоризм, захворювання печійки і жовчного міхура, підвищена кислотність шлунко­вого соку, запор, пронос, нудота, блювота, спазм гладеньких м'язів травного каналу, запалення слизової оболон­ки рота, носа, горла, трахеї, бронхів, хвороби жіночих ста­тевих органів, паротит.    М'ятну воду застосовують для полоскання рота при запальних процесах, зубного болю тощо. Чай з м'ятою показаний при підвищеній кислотності шлунка і судорожних колітах. Лікарська рослина «материнка звичайна»    Материнка звичайна є багаторічним рослиною, представником сімейства губоцвітих, у висоту вона може вирости до 80 см. Лікувальні властивості і способи застосування    У складі цієї рослини є ефірна олія, яка містить діючі речовини, такі як карвалол, гераніланцетат і тимол. У ньому так само є флавоноїди, фітонциди, гіркоти, вітамін С і дубильні речовини. Вони забезпечують протизапальний, жовчогінний і сечогінний ефект. У народній медицині материнка використовується у вигляді настою, який застосовують при бронхітах, коклюші та інших захворювань бронхів і легенів, в якості засобу з відхаркувальною і заспокійливим ефектом.    Материнку так само використовують при астмі, захворюваннях шлунково-кишкового тракту (запорах), для поліпшення апетиту, у випадках зниженій кислотності в шлунковому соку, при порушеннях роботи печінки і при метеоризмі. Ця рослина має властивість пригнічувати мікробну флору при ангіні, туберкульозі легень, висипаннях, золотусі і як заспокійливого засобу для загоєння ран. За результатами досліджень було виявлено, що материнка надає антістафілококкову дію. Відвари з цієї рослини рекомендують вживати при виникненні стафілококових інфекцій, особливо у дітей.    Материнка має заспокійливий ефект, тому її вживають при безсонні, а так само при гіпертонії, епілепсії, нервових потрясіннях і виснаженні, судомах і під час затримки менструації. Материнку використовують і зовнішньо. Відварами з цієї рослини здійснюють полоскання горла і порожнини рота при лікуванні ангіни, стоматитів і при усуненні проблем з яснами. Відвар з материнки додають у ванни для лікування захворювань шкіри (лишай, висипання). Компреси на основі материнки усувають головний біль. Побічні дії і протипоказання Материнка не є токсичною рослиною. Вона практично нешкідлива. Але не слід її застосовувати вагітним жінкам. Препарати на основі материнки не несуть загрози дитячому організму. Фіалки трава Склад лікарського засобу: фіалки трава. Фармакотерапевтична група. Засіб, що застосовується при кашлі та застудних захворюваннях. Фармакологічні властивості. Препарати із фіалки трави, що містять глікозиди, вітамін С, сапоніни, каротиноїди, слизові та дубильні речовини, ефірну олію, у складі якої – метиловий ефір саліцилової кислоти та інші фізіологічно активні речовини, мають відхаркувальний, протизапальний, антимікробний, певний діуретичний та слабкий жовчогінний і спазмолітичний ефект. Показання для застосування: захворювання верхніх дихальних шляхів, що супроводжуються кашлем із утрудненим відходженням мокротиння (гострі та хронічні бронхіти, бронхопневмонії, коклюш); запальні захворювання нирок і сечового міхура, сечокам`яна хвороба. Протипоказання: підвищена чутливість (алергія) до компонентів препарату, гломерулонефрит, гепатит. КВІТКИ ЛИПИ Властивості і застосування квіток липи    Ця рослина широко відома своїми корисними якостями і надає лікувальний ефект. У зв'язку з цим, її використовують як у медицині, при виробництві медичних препаратів, так і для самостійного приготування лікувальних складів в домашніх умовах. У її корі може знаходитися близько 8% олії, а також тіліадін, що є тритерпенові сполуки.    Крім цього, в її квітках є аскорбінова кислота, таліцин, що є глікозидом, каротин, а також глікозиди флавонові. Квіти використовують, готуючи відвар або настій, так вони знімають судоми, заглушають біль, сприяють виведенню сечі і поту з організму, а також знімають запалення, і все це досить ефективно. Їх також називають «липовим цвітом», який використовують і для зняття хворобливих відчуттів в області голови. Якщо їм полоскати горло та рот, то це допоможе при захворюванні на ангіну і іншими запаленнями. Крім цього, корисний вплив у разі будь-яких хвороб простудного характеру. Основні корисні якості липи дають кемпферолт квертецін, а також тіліацін, який пригнічує дію бактерій на організм.    Досить старий і випробуваний в народній медицині засіб. Серед його корисних властивостей такі як знищення бактерій в організмі людини, виведення сечі й поту з організму, зниження температури і виведення мокротиння з ротової порожнини. Наприклад, щоб позбутися від болю в області сечівника, роблять відвар із квітів. Для лікування різного роду простуд, а також подагри, кашлю та неврології застосовують також його гарячий відвар на воді, який сприяє виділенню поту. Для лікування ревматизму суглобів, даний склад застосовують для припарок.    Для позбавлення від судом, запобігання непритомний станів і позбавлення від головного болю, роблять настій з квітів. Для позбавлення від запальних процесів в області сечового міхура і нирок, неврозах, зняття спазмів шлунково-кишкового тракту і лікування застуди та хвороб гарячкового характеру. Застосування липи    Серед корисних властивостей липи не тільки знеболення, а й зняття запалень, зокрема, простудного характеру. У тому числі, і в області гемороїдальних вузлів. Крім цього, рослина незамінна при опіках, бронхіті, непритомності, ангіні, виразкових захворюваннях, для зняття болю в області суглобів і усунення головного болю, а також при коліках в області ШКТ. Це далеко не весь список, але він показує, який багатогранний корисний ефект липи.    Існує кілька варіантів застосування липи. Наприклад, при туберкульозі, простудних захворюваннях і кашлі, бронхіті або катарі бронхів, а також для усунення болів у голові, існує спеціальний настій з липи. Щоб його зробити, потрібно змішати одну склянку крутий гарячої води зі столовою ложкою квіток липи, пити 3 рази на день по склянці настою. Необхідна умова для прийому складу, як в принципі і для будь-якого іншого настою, це те, що він повинен бути гарячий чи теплий, але не холодний. Склад можна використовувати і для полоскання ротової порожнини і горла, для зняття в них хворобливих відчуттів.    Щоб пройшли коліки, болючі або спазматичні відчуття в області ШКТ, існує спеціальна ванна з настою липи. Крім цього, липа допоможе і при харчовому отруєнні.    Липа усуває негативні симптоми при кашлі хронічного характеру. А також, липа допомагає і при пухлинах, точніше, її відвар. При ракових захворюваннях шлунково-кишкового тракту.    Відвар липи також широко застосовується, наприклад, при невралгічних захворюваннях, простуді і кашлі, так як виводить піт з організму; при подагрі, ревматизмі в суглобах з нього роблять припарки; як добавки для запаху при прийнятті ванн; а також, від маститу позбавляють компреси з відвару. Протипоказання    Є один негативний фактор, який забороняє прийом липи. Він один, але досить істотний. При постійному прийомі чаю з квітів липи зір людини може впасти, причому досить швидко і несподівано. Мається на увазі прийом чаю регулярно і дуже довго, а не просто його щоденний прийом. Протягом всього року його приймати забороняється. Прийом повинен бути недовготривалим і не частий. НАГІДОК КВІТКИ Нагідок квітки Нагідок квітки - протизапальний, бактерицидний, спазмолітичний, антисептичний засіб рослинного походження.    Бактерицидна дія на стафілококи та стрептококи незначна. Сумафлавоноїдів, каротиноїдів та органічних кислот забезпечує протизапальний ікапілярозміцнюючий ефект, сприяє підвищенню метаболічної функції печінки (покращується склад жовчі, знижується концентрація білірубіну і холестерину), підвищує секреторну та видільну функції, стимулює репаративні процеси травного тракту.    Застосовують внутрішньо, місцево і зовнішньо. Для зовнішнього застосування (полоскання, промивання).    Показання: Фарингіт, ангіна; застосовують у стоматологічній практиці при захворюваннях порожнини рота і верхніх дихальних шляхів, захворювань жовчного міхура та жовчовивідних шляхів.    Внутрішньо застосовувати при гастритах, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, колітах, ентероколітах, запальних захворюваннях печінки та селезінки.    Зовнішньо – при захворюваннях ротової порожнини (молочниця у дітей, гінгівіти, піорея, запально-дистрофічна форма пародонтозу), тонзилітах.    Протипоказання. Підвищена чутливість до препаратів нагідок. ЛИСТЯ ПОДОРОЖНИКА ВЕЛИКОГО Листя подорожника великого Відхаркувальний засіб Фармакологічні властивості: Препарат чинить відхаркувальну, ранозагоювальну, кровоспинну, бактеріостатичну, протизапальну дію і (як і гіркота) підвищує секреторну функцію шлунково-кишкового тракту. Показання: застосовують як відхаркувальний засіб при захворюваннях дихальних шляхів; для підвищення кислотності шлункового соку - при ацидних гастритах, а також при хронічних колітах; зовнішньо - для прискорення загоювання ран. Протипоказання: підвищена індивідуальна чутливість, гіперацидні гастрити, виразкова хвороба шлунка з підвищеною кислотністю. Жовчогінний збір №2    Біологічно активні речовини препарату збільшують секрецію жовчі, чинять жовчогінну, спазмолітичну, протизапальну дії. Склад засобу: містить цмину піщаного квіток, деревію трави, м'яти перцевої листя, коріандру плодів. Лікарська форма: збір. Показання до застосування: хронічні холецистити, холангіти, ангіохоліти, з гіпомоторною дискінезією жовчного міхура (у складі комплексної терапії). Протипоказання: гіперчутливість до біологічно активних речовин препарату, обтураційна жовтяниця або жовчокам'яна хвороба, гострі запальні захворювання печінки, жовчного міхура та підшлункової залози, бронхіальна астма, підвищене згортання крові, схильність до тромбоутворення. ЕВКАЛІПТА ПРУТОВИДНОГО ЛИСТЯ Евкаліпта лист Евкаліпт (евкаліпта лист) - засіб рослинного походження. Найбільш поширеним є евкаліпт прутоподібний. З лікувальною метою використовують листя і тонкі гілки евкаліпта. У свіжих листках евкаліпта знайдені ефірне масло (до 4,5%), головною складовою частиною якого є цинеол - до 60-80% (за своєю хімічною будовою близький до ментолу), дубильні речовини (до 7%), органічні кислоти, гіркоти, альдегіди (ізовалеріанової, кумінової і каприловий), флавоноїди і ін. Ефірне масло надає листю евкаліпта гострий специфічний запах.    Евкаліпт має протимікробну (антисептичну), протиглистову, протизапальну, болезаспокійливу, ранозагоювальну, відхаркувальну і седативну дію. Вважається загальнозміцнюючим засобом. Знайшов широке застосування в медицині, аромотерапії, парфумерії. Використовується для приготування мазей, інгаляцій, зубної пасти, мила, дезодорантів і туалетної води.    Препарати евкаліпта згубно діють на стрептококову і стафілококову мікрофлору, паличку черевного тифу, паратифів А і В, паличку дизентерії, гнійних та анаеробних збудників, пригнічують ріст дизентерійної амеби і трихомонад.    Застосовується при нежиті, ангіні, бронхіті, пневмонії; сприяють швидкому загоєнню ран; застосовуються зовнішньо при запальних захворюваннях порожнини рота і глотки; має властивості імуномодулятора, підвищує опірність організму до вірусних та грибкових інфекцій; успішно застосовується для профілактики вірусних інфекцій; знижує рівень цукру в крові; мобілізуюче впливає на емоційний стан, сприяє концентрації розумової діяльності; ванни з додаванням евкаліптового масла сприяють відновленню сил після нервової та фізичної перевтоми, благотворно впливають на шкіру. Показання: Як антисептичний, протизапальний і відхаркувальний засіб при інфекційно-запальних захворюваннях носоглотки, порожнини рота, верхніх і нижніх дихальних шляхів (водний настій, відвар, настоянка, евкаліптова олія): простудні захворювання, риніт, синусит; фарингіт, тонзиліт, стоматит, пульпіт; ларингіт, трахеїт, бронхіт, туберкульоз легенів. В якості зовнішнього антисептичного і протизапального засобу: інфіковані рани, виразки, свищі; ерозивно-виразкові ушкодження слизових оболонок; хронічні трофічні виразки гомілки; гнійничкові захворювання шкіри; флегмони, карбункули, фурункули; опіки, обмороження; герпес, оперізуючий лишай; гнійний мастит; відкриті переломи; хронічний остеомієліт; лупа. В якості зовнішнього болезаспокійливого і відволікаючого засобу: невралгія, ревматизм, радикуліт, міозит.    Всередину у вигляді настою застосовується також при гострих шлунково-кишкових захворюваннях, дизентерії, глистових інвазіях; як жарознижувальний при лихоманці. Один з природних засобів що знижує рівень цукру в крові. Протипоказання:    Гіперчутливість (у тому числі до інших ефірних олій), бронхіальна астма, бронхоспазм, коклюш. Не рекомендується призначати евкаліпт всередину дітям до 2-х років, дорослим з важким ураженням печінки та нирок. ЗБІР ЕЛЕКАСОЛУ    Містить: Трава причепи, квіти ромашки, корені солодки, листя шавлії, листя евкаліпта прутовидного, квіти календули.    Фармакологічна дія: Комбінований препарат рослинного походження, має протимікробну і протизапальну дію. Активний відносно стафілококів, кишкової палички, синьогнійної палички, протея. Стимулює репаративні процеси.    Показання: У комплексній терапії: захворювання дихальних шляхів і ЛОР-органів (хронічний тонзиліт, гострий ларінгофарінгіт, гострий і хронічний фарингіт, трахеїт, бронхіт); в стоматології (гострий і рецидивуючий афтозний стоматит, червоний плоский лишай слизової оболонки порожнини рота, пародонтит); в гастроентерології (хронічний гастродуоденіт, ентерит, коліт, ентероколіт); в дерматології (мікробна екзема, нейродерміт, рожеві вугрі, вульгарні вугри); в гінекології (неспецифічні запальні захворювання піхви і шийки матки, в т.ч. кольпіт, цервіцит, стану після діатермо - і кріодеструкції ерозії шийки матки); в урології (хронічний пієлонефрит, хронічний цистит, уретрит, хронічний простатит).    Протипоказання: гіперчутливість. Оману кореневища і корені    Фармакотерапевтична група. Засіб, що застосовується при кашлі та застудних захворюваннях. Відхаркувальний засіб.    Фармакологічні властивості: Біологічно активні речовини препарату чинять відхаркувальну, протизапальну, антимікробну, жовчогінну, сечогінну, тонізуючу дії; нормалізують моторну і секреторну функції різних відділів шлунково-кишкового тракту, поліпшують обмін речовин.    Показання для застосування: Захворювання дихальних шляхів (бронхіти, трахеїти, ГРЗ, пневмонії); захворювання шлунково-кишкового тракту (гастрити, ентероколіти, відсутність апетиту, розлади травлення).    Протипоказання: Гіперчутливість до біологічно активних речовин препарату. Тяжкі захворювання серцево-судинної системи, нирок. Чебрецю трава Фармакотерапевтична група: Препарати, які стимулюють відхаркування Фармакологічні властивості: Чебрецю трава містить ефірну олію, дубильні речовини, гіркості. Препарати чебрецю мають здатність подразнювати нервові закінчення (переважно парасимпатичної природи), що посилює виділення рідкого секрету бронхіол, зменшує в`язкість бронхіального секрету. Сприяє продуктивному кашлю, посилює відхаркування мокротиння, активність миготливого епітелію, поліпшує дренажну функцію бронхіального дерева. Застосовується також як знеболювальний засіб при радикулітах і невритах. Показання для застосування: Захворювання дихальних шляхів (ларингіти, трахеїти, бронхіти, бронхо-пневмонії); шлунково-кишкові захворювання, що супроводжуються секреторною недостатністю шлунка, атонією або спазмами кишечнику, метеоризмом. Протипоказання: підвищена чутливість (алергія) до компонентів препарату, тяжкі захворювання печінки та нирок, дитячий вік до 3 років. Мати-й-мачуха  Лікувальні властивості і застосування: Ця рослина є відмінним лікувальним засобом. Його використовують при хворобах системи дихання, захворюваннях шлунково-кишкового тракту та нирок, а так само для лікування коклюшу та діатезу. Відвар на основі листя мати-й-мачухи застосовують для поліпшення зору, підвищення імунітету. Ця рослина використовується як антисептичний засіб.  Побічна дія та протипоказання: Те, що ця рослина володіє цілющою дією, не робить його нешкідливим. Якщо ви вирішили використовувати мати-й-мачуху в лікувальних цілях, то вам варто бути дуже обережним. Не варто вживати мамам, що годують, а так само дітям, які не досягли дворічного віку. Не рекомендуються до вживання людям, що страждають алкоголізмом і хворобою печінки. Курс лікування цією рослиною не повинен займати тривалий час. Допустима норма 2-3 тижні. В інших випадках у людини може з'явитися побічна дія у вигляді нудоти, підвищеної температури, болі в області живота і діареї.